Протягом останніх років у системі української вищої освіти неодноразово змінювались «правила гри» під гаслами «підвищення якості», «впровадження європейських стандартів» тощо. З кожним новим міністром розпочиналася нова амбітна кампанія реформ, під прикриттям якої постійно зменшувались години на викладання гуманітарних дисциплін взагалі, філософських – зокрема. Неодноразові звернення до керівництва МОНу з цього приводу від українських філософів залишались без належної реакції. Філософія була не в пріоритеті, попередні керівники країни її лише терпіли. Що маємо в результаті?