Tag: Ancient Rome

As it is known, Oswald Spengler considered the religion to be the essence of every culture. Indeed, the people’s theology (representing the story of its gods from the outside) unfolds (from the inside) as its anthropology, where correlation with the sacral allows for appropriate positioning of a person. From this, in particular, it follows that the study of the culture of certain peoples should begin with the reconstruction of their religious patterns. However, often the reconstructions, which are supposed to be working models, turn out to be only static models, more or less dexterously adapted to historical reality. Dissecting a foreign religion, the researcher is inclined to lose sight of the fact that it was filled with living acts of faith, without which all its charm disappears, integrity crumbles, and intimate depth transforms into a popular print.

Ідеологія – істотна складова політичного механізму, яка сприяє створенню лояльності громадян (підданих) до держави і надає їй онтологічне обґрунтування. Навіть якщо держава садить своїх громадян в клітки, вони повинні при цьому радіти. Поки радіють – проблем немає, бо якщо в свідомості громадян держава має виправдання, вона стає для них необхідним елементом світобудови; в іншому випадку вона буде сприйматися як щось штучне, і при кожній нагоді вони будуть прагнути до звільнення від її морально нелегітимної влади. Іншими словами, життєздатна держава повинна викликати не тільки (і не стільки) страх, скільки любов (за рахунок ототожнення держави і батьківщини). При цьому не слід змішувати природну прихильність людини до місця свого народження, а часто – і всього життя, з любов’ю до територій, де вона ніколи не бувала, але які також є місцем життя її народу, отже – її країною.

A human is a being engaged in generation, exchange and consumption of concepts. I speak of “concepts” and not of “ideas” intentionally, as mostly intellectuals are involved in generation of the latter, and very often, they are the main consumers. A government and a family, a trade and a military field, a theatre and a sport, a visual art and a music bear the impress of religious and philosophical concept that define architectonics of particular society and distinguish it from others.

Objectivity of the world of history has little to do with the objectivity of the physical world, the actual existence of which happens to be an external attribute in relation to individual. Historical reality is an anthropic by definition which implies that human attitudes, representations, beliefs and even fantasy — all those things which may be described with the word “ideas” — become not only subjective rueful feelings, but under certain circumstances may become constructive factor of historical being. And if somebody takes a chance to list the most fundamental ideas that have reigned over the minds of people who featured all known societies within the entire history we know, then he/she will be get assured that the greater part of them had particular religious component. The latter sets specific requirements to history comprehension, since it is easier for researcher to understand scientific, political, philosophical concepts, alien to his/her time and culture, than alien religious forms.

Some principles underlying the contemporary global order worked effectively in already extinct societies, in particular — in the society of Ancient Rome. The latter was not, of course, a World Empire, and Pax Romana, for obvious reasons, was not “global”. However, I assert that the Romans had their own specific “globalization” project. If our contemporary globalization is based on liberalism, then what the Roman version was founded on? This is what will be discussed in the present study.

Нынешний глобальный порядок возник не на пустом месте; некоторые принципы, лежащие в его основе, вполне эффективно работали в уже исчезнувших обществах, в частности — в обществе Древнего Рима. Последний не был, конечно, мировой империей, а Pax Romana в силу понятных причин не был «глобальным». И все же рискну утверждать, что у римлян был свой специфический «глобализационный» проект. Если современная нам глобализация базируется на либерализме, то на чем было основана римская ее версия? Именно об этом и пойдет речь в предлагаемом вниманию читателей исследовании.