Ідеологія – істотна складова політичного механізму, яка сприяє створенню лояльності громадян (підданих) до держави і надає їй онтологічне обґрунтування. Навіть якщо держава садить своїх громадян в клітки, вони повинні при цьому радіти. Поки радіють – проблем немає, бо якщо в свідомості громадян держава має виправдання, вона стає для них необхідним елементом світобудови; в іншому випадку вона буде сприйматися як щось штучне, і при кожній нагоді вони будуть прагнути до звільнення від її морально нелегітимної влади. Іншими словами, життєздатна держава повинна викликати не тільки (і не стільки) страх, скільки любов (за рахунок ототожнення держави і батьківщини). При цьому не слід змішувати природну прихильність людини до місця свого народження, а часто – і всього життя, з любов’ю до територій, де вона ніколи не бувала, але які також є місцем життя її народу, отже – її країною.
Tag: апофеоз
Какой период в истории человечества считать «самым счастливым» и можно ли вообще так ставить вопрос? Моисей писал об утраченном Эдеме, Гесиод упоминал о «золотом веке», некоторые футурологи считают, что самое счастливое время у человечества впереди. Знаменитый английский историк Эдвард Гиббон полагал, что самым счастливым и самым цветущим положение человеческого рода было в период после смерти Домициана и до пришествия к власти Коммода [1, p. 104]. В период последовательного правления Нервы, Траяна, Адриана, Антонина Пия и Марка Аврелия (Five Good Emperors) Римская империя действительно достигла вершины политической стабильности, гражданского согласия и социального благополучия, причем, личностный фактор играл здесь не последнюю роль.